Новини Блоги Коронавірус
Місцеві вибори Коронавірус Новини Блоги Facebook Telegram
Дмитро Литвин

Всі прекрасно знають, що Сталін був мудак

Всі прекрасно знають, що Сталін був мудак

Дуже важливо не те, що від часів Ющенка існує політичний вимір ставлення до голодоморів. А те, що завдяки в тому числі й цьому політичному виміру публічно проговорюється особистий вимір пережитих нашим суспільством масових голодів. Мало, але проговорюється. Майже ніколи методами масової культури, але хоча б в освітніх проектах, у формальних шкільних активностях, в особистих розповідях в соцмережах, в медійних проектах.

Більшовики винні принаймні у трьох хвилях великого голоду, якого могло і не бути. Вони винні у тому, що років 40 з 20-го століття були роками більшого чи меншого, але голоду та відповідної жорстокої деформації суспільства. Ким були ці більшовики? Це одне зі страшних питань. Бо штучний голод це завжди історія не тільки жертв, але й катів. Обов'язково катів, а це різна публіка.

Всі прекрасно знають, що Сталін був мудак. Навіть ті, хто чомусь каже в опитуваннях, що Сталіна їм не вистачає. Каганович був мудак, Косіор був мудак. Там була феєрична зграя мудаків, яка ще дивно, що змогла зібратися аж так вдало й однорідно, як у них вийшло. Голод 1920-х, голод 1930-х, голод 1940-х, вони примудрилися навіть у 1950-х забезпечити умови для голоду. Це були неоднакові голоди, але все ж однаково штучні, яких легко могло і не бути. Уряд завжди відповідальний за голод.

Але реалізовують голод виконавці різних ланок. Вищі й нижчі. Наприклад, у мене в одній частині родини люди їли кору, бо голод, а в іншій частині родини були з усім, що потрібно, попри голод. Для чого я це кажу? Це не тільки травма від пережитого голоду, але і травма від розуміння того, що одні іншим ніколи це не пробачили, хоча це в межах навіть однієї родини.

Суспільне життя складається в тому числі з мільйонів й мільйонів таких накопичених "не пробачили", які залишаються від різних часів у родинах, в спільнотах, по відношенню до уявлень про державу, до "своїх" та до Іншого. Це завжди більше злості, це завжди менше довіри, це завжди проблеми з корінням, а отже з тим, щоб відчувати впевненість.

З цим не можна розібратися, якщо дивитися тільки політично на голодомори та інші жорстокі деформації суспільного життя, які були у нас. Має бути оцей особистий вимір погляду і розмови.

Підписуйтесь на zPost.me в соцмережах:
0
0
0
0
Більше інформації у Telegram-каналі

Головне про коронавірус:
Також читають: